Верховний Суд відмовив організації «Всі разом!» у задоволенні касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду. Таким чином вища судова інстанції України залишила без змін рішення Деснянського районного суду Києва про встановлення факту «фактичних шлюбних відносин» між двома чоловіками.

 Це рішення на користь Тимура Левчука і Зоряна Кіся з метою спільного відрядження по лінії Міністерства закордонних справ України, співробітником якого є Кісь.

Повідомляє Громадська організація «Громадянський рух «Все разом!»

Постанова Верховного Суду ухвалена на засіданні Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 25 лютого. Оприлюднене рішення 5 березня. Рішення ухвалила колегія з п’яти суддів: А. А. Калараш (доповідач), А. І. Грушицький, В. М. Ігнатенко, І. В. Литвиненко, Є. В. Петров. У первинній колегії по цій справі брав участь також суддя В. В. Пророк. Проте він заявив самовідвід, і після повторного автоматичного розподілу його місце зайняв В. М. Ігнатенко.

Підтримай нас – зроби донат!

Верховний Суд вважає, що рішення Деснянського районного суду не звузило коло прав, обов’язків, свобод та інтересів громадської організації «Всі разом!», – а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає. Проте Суд не обмежився цим формальним підходом до справи і пішов далі – у своїй Постанові почав тлумачити норми Конституції і Цивільного Процесуального Кодексу України, про що касаційний скаржник не просив (див. пункти 41, 44, 48 Постанови ВС).

Таким чином, на думку руху «Всі разом!», своєю Постановою Верховний Суд не лише умив руки, спостерігаючи за порушенням українського законодавства судами першої і апеляційної інстанцій, але й власним рішенням затвердив порушення відразу двох фундаментальних правових норм.

1. Конституція України.
Стаття 51 Основного закону України дає чітке і однозначне визначення: «Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка». Натомість Верховний Суд своєю постановою погодив застосування поняття «шлюбний» до двох осіб однієї статі. Слово «шлюбний» утворюється від іменника «шлюб», який згідно української Конституції має одне єдине визначення – легалізований союз чоловіка і жінки. Таким чином очевидне буквальне «благословіння» Верховним Судом порушення прямої норми Конституції судом першої інстанції.

2. Цивільний Процесуальний Кодекс України.
Весь судовий процес від першої інстанції полягав у головній меті – «встановити факт, що має юридичне значення». Стаття 315 ЦПК прямо визначає дев’ять вичерпних таких фактів, що можуть бути встановлені у судовому процесі. В цьому переліку є й зокрема такий: «проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу». Тобто не лише Конституція визначає шлюб як союз чоловіка і жінки, але й ЦПК України прямо і буквально визначає, що судове рішення про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу можливе лише у випадку чоловіка і жінки.

Окремо слід наголосити, що поняття «фактичні шлюбні відносини», яке зафіксоване у рішенні суду першої інстанції і яке тепер захищено Верховним Судом, взагалі відсутнє в українському правовому полі і є особистою штучною конструкцією судді Деснянського суду Бабко з метою зазіхання на фундаментальні суспільні і юридичні поняття.

Контекст справи
Працівник Міністерства Закордонних справ України Зорян Кісь у 2024 році відправився у довготривале службове відрядження до Ізраїлю та просив надати його товаришу-гомосексуалісту Тимуру Левчуку статус «члена сім’ї» – як можна закономірно припустити, із наданням йому дипломатичного паспорта та державного забезпечення. Міністерство закордонних справ закономірно відмовило, адже це суперечить чинному законодавству.

Після цього Левчук звернувся до Деснянського районного суду Києва. Спочатку суд відмовився відкривати провадження, адже чинне українське законодавство однозначне і категоричне у визначенні шлюбу як винятково союзу чоловіка і жінки. Також і апеляційний суд підтвердив рішення першої інстанції. Натомість з невстановлених для публічності причин Верховний Суд повернув справу на повторний розгляд.

Отримавши відповідний сигнал від Верховного Суду під час повторного розгляду справи суддя Деснянського районного суду Києва Бабко Валерія Валеріївна 10 червня 2025 року ухвалює рішення – Встановити факт спільного проживання однією сім`єю («фактичних шлюбних відносин») Левчука Тимруа і Кіся Зоряна.

Жоден державний орган це незаконне і антиконституційне рішення не оскаржив. Тому апеляційну скаргу подала громадська організація «Всі разом!», отримавши численні звернення громадян та організацій. Київський апеляційний суд прийняв скаргу і відкрив провадження. Однак 10 вересня колегія апеляційної інстанції відмовилася розглядати справу по суті і закрила справу за формальними ознаками – оскільки організація «Всі разом!» не брала участь у справі у першій судовій інстанції і не є учасником спору.

Продовжуючи послідовно захищати інститут шлюбу і сім’ї, а також прямі норми Конституції, Рух «Всі разом!» 20 жовтня подав касаційну скаргу до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Предмет скарги – скасувати ухвалу Київського апеляційного суду та повернути справу до Київського апеляційного суду для розгляду по суті.

4 листопада було відкрите відповідне касаційне провадження. А 25 лютого була ухвалена Постанова, яка залишила касаційну скаргу руху «Всі разом!» без задоволення.

Про цінності і про майбутнє
Рух «Всі разом!» є провідною в Україні спільнотою і експертною установою, яка звершує діяльність на захист інституту шлюбу і сім’ї. Цей статус підтверджений у різноманітний спосіб Міністерством юстиції України, місцевими радами по всій країні, а також Європейським судом з прав людини. Також організація отримує велику кількість звернень від своїх учасників і однодумців з вимогою вжити заходів на захист інституту шлюбу і сім’ї. Спостерігаючи бездіяльність органів державної влади у справі захисту шлюбу, сім’ї і Конституції, ми пішли в апеляційний і касаційний процес, щоб скасувати антиконституційне рішення Деснянського районного суду.

Правова позиція руху «Всі разом!» залишається незмінною: Деснянський районний суд і суддя Бабко ухвалили рішення всупереч прямим нормам Конституції України, Сімейного кодексу і Цивільного процесуального кодексу. Згадані законодавчі акти прямо вказують на єдино можливий формат шлюбних відносин – це союз чоловіка і жінки. Також і встановити факт спільного проживання однією сім’єю українське законодавство дозволяє лише для різностатевих пар. Відтак суд першої інстанції здійснив спробу підмінити собою вищий законодавчий орган країни – Верховну Раду. І цю позицію у підсумку захистили апеляційний і касаційний суд.

«Фактичні шлюбні відносини» двох чоловіків – це фактичний антиконституційний заколот. Рух «Всі разом!» продовжує розробляти і впроваджувати комплекс юридичних, організаційних та інформаційних заходів, щоб захистити шлюб і Конституцію в Україні. А також щоб практична реалізація антиконституційних судових рішень призводила до настання юридичної відповідальності посадових осіб.

І наостанок – важливий додатковий підсумок:
Дане рішення Верховного Суду (справа № 754/12856/24, провадження № 61-13003св25) остаточно скасовує актуальність розмов про легалізацію одностатевих партнерств в Україні через зміни до законодавства. Адже ця постанова Верховного Суду вже унормовує гомосексуальне співмешкання, надаючи йому статус «фактичних шлюбних відносин», тим самим забезпечує виконання рішення ЄСПЛ у справі «Маймулахін і Марків проти України».