Проект « Церква та політична криза в Білорусі » опублікував моніторинг переслідувань християн у Білорусі за вересень 2026 року,
Повідомляє Християнський Мегапортал inVictory
У проекті зібрано різні випадки переслідувань у квітні, розподіливши їх за розділами:
- Переслідування релігійних лідерів та активістів
- Переслідування через звинувачення в екстремізмі
- Новини політв'язнів християн та свобода релігії в ув'язненні
- Міжнародна реакція
У вересні 2026 року з моніторингу даних порталу ЄДР експертної організації Lawtrend не менше 35 релігійних організацій, примусово ліквідованих після завершення обов'язкової перереєстрації: 20 – у Могилівській області та 15 – у Брестській. Рішення обласні суди ухвалювали з грудня 2025-го до липня 2026 року.
Найбільше серед ліквідованих протестантських громад:
- 8 п'ятидесятницьких;
- 7 баптистських;
- 3 громади християн повного Євангелія;
- 2 лютеранські.
Також ліквідовано парафії:
- 6 православних;
- 3 греко-католицькі;
- 2 римо-католицькі.
До переліку увійшли також вірменська апостольська та іудейська громади, громада Церкви Христової та громада Міжнародного товариства свідомості Крішни.
Переслідування через звинувачення в екстремізмі
Визнання незалежних засобів масової інформації, веб-сайтів, телеграм-каналів, соціальних мереж, а також символів, пов'язаних із мирним протестом, «екстремістськими матеріалами» білоруських релігійних діячів та спільнот, а також публікацій, присвячених діяльності релігійних організацій та віруючих, є в Білорусі систематичним. Це є одним із способів обмеження права на свободу інформації та тиску на релігійну спільноту.
25 вересня 2026 року суд Полоцького району та Полоцька визнав «екстремістською інформаційною продукцією» Facebook-сторінку Катерини Євченко . Євченко живе та працює у Санкт-Петербурзі. На своїй сторінці вона час від часу коментувала події у Білорусі. Що саме стало підставою для рішення суду, з опублікованого запису не зрозуміло.
Євченко — одна із творців петербурзького Центру допомоги біженцям. Центр працював за Православної громади апостольської традиції в ім'я Святої Трійці, яку очолює правозахисник та архієпископ ОПОАТ Григорій Міхнов-Вайтенко . Разом з ним Євченко організовувала медичну допомогу людям, які виїхали з України, а також залучала психологів до роботи з дорослими та дітьми.
Новини політв'язнів християн та свобода релігії в ув'язненні
На кінець вересня 2026 року у нашому списку політв'язнів християн перебуває 25 осіб , імена яких відомі правозахисникам, але також постійно поповнюється список колишніх політв'язнів — про переслідування яких до їхнього звільнення чи включення до списку «екстремістів» не було відомо. На даний момент нами зафіксовано щонайменше 68 християнок та християн , які є колишніми політв'язнями.
У вересні 2026 року до списку політв'язнів було додано 56-річну католицьку віруючу Галину Устюгову з Бешенковичів. Її ім'я з'явилося в оновленому списку МВС «особ, причетних до екстремістської діяльності». Устюгову визнали винною у «сприянні екстремістській діяльності» (ч. 1 і 2 ст. 361-4 КК), «участі в екстремістському формуванні» (ч. 3 ст. 361-1), «розпалюванні ворожнечі» (ч. 1 ст. 130), «3 кредити» (6). до санкцій (ч. 3 ст. 361). Вирок їй ухвалив Мінський міський суд. Яке покарання дістала жінка, невідомо, проте наразі вона його відбуває.
У відкритому профілі Устюгової у ВКонтакті зазначено, що вона католичка. На своїй сторінці жінка час від часу ділилася трансляціями католицьких богослужінь та новинами Католицької церкви. Раніше Устюгова багато років очолювала відділ землеустрою Бешенковичського райвиконкому та була депутатом районної Ради депутатів 28-го скликання. Пізніше вона працювала спеціалістом із проведення обстежень у районному відділі статистики. Остання знайдена публічна згадка про її роботу датується серпнем 2025 року.
У вересні 2026 року стало відомо, що у православної віруючої та художниці, 48-річної Оксани Шаляпіної у колонії виявили онкологічне захворювання. Шаляпіна знаходиться в гомельській жіночій колонії № 4. Зараз більшу частину часу вона проводить у медсанчастині. Чи отримує жінка належну медичну допомогу, невідомо. Оксана Шаляпіна брала участь у художньому оформленні Свято-Успенського монастиря у Жировичах. У листопаді 2025 року її засудили до трьох років позбавлення волі за статтею про «сприяння екстремістській діяльності» — за допомогу політв'язням, які перебували під вартою.
16 вересня 2026 року в рамках чергового раунду переговорів режиму в Білорусі зі спеціальним посланником США Джоном Коулом , серед 25 звільнених білоруських політв'язнів на волю вийшли та було вивезено закордон двоє православних та один євангельський віруючий.
Олександр Чумаков — музикант, відомий у тому числі виконанням різдвяних пісень у перекладі білоруською мовою. Його було затримано на початку грудня 2025 року. Кілька тижнів тому Чумакова було засуджено до трьох років позбавлення волі. Наприкінці він провів близько дев'яти місяців.
Дмитро Новожилов – православний віруючий, колишній директор інформаційного агентства БелаПАН. Він перебував за ґратами понад п'ять років – з 18 липня 2021 року. За розрахунками правозахисників, термін Новожилова мав скінчитися наприкінці 2026 року. 2022 року Новожилова судили у справі БелаПАН. Процес тривав чотири місяці. Його визнали винним, зокрема, за звинуваченнями, пов'язаними з ухиленням від сплати податків та «створенням екстремістського формування», та засудили до шести років позбавлення волі у колонії загального режиму.
Павло Петрученя — євангельський віруючий із Бреста, засуджений до шести років позбавлення волі у справі «Чорної книги Білорусі». Петрученя було затримано 13 грудня 2022 року. До 2018 року він працював у Департаменті охорони МВС. Після затримання провладні телеграм-канали опублікували його «покаяне відео», в якому Петрученя казав, що передав «Чорній книзі Білорусі» персональні дані працівників Департаменту охорони, які були взяті з телефонного довідника. Йому звинуватили за ч. 3 ст. 130 Кримінального кодексу («розпалювання ворожнечі чи ворожнечі»). 2 червня 2023 року суддя Брестського обласного суду Микола Сенько визнав Павла Петрученю винним та засудив його до шести років позбавлення волі у колонії посиленого режиму. На закінчення Петрученя провів більше трьох років і дев'яти місяців.
У вересні 2026 року продовжилася історія з майном звільненого за посередництвом Ватикану та видвореного з Білорусі ксьондза Генріха Околотовича . Священика було засуджено за звинуваченням у «зраді державі» на 11 років позбавлення волі, а також зобов'язано виплатити компенсацію у розмірі майже мільйона євро. Після його звільнення та вимушеного виїзду з Білорусі влада продовжує конфіскацію та спроби продажу його майна щодо погашення так званої «заборгованості».
У вересні на продаж вкотре виставили ікону «Повстання Христа від труни» другої половини кінця XVIII століття. Попередній аукціон спочатку завершився тим, що єдиний учасник погодився придбати лот за встановленою ціною, проте пізніше на сайті з'явилася інформація, що "лот переможцем не сплачено".
Таким чином, ікону намагалися продати вже втретє. Спочатку її оцінили в 4000 BYN, проте після невдалих торгів ціну знизили до 2400 BYN. В описі лота наголошується, що ікона є європейським варіантом сюжету «Воскресіння Христа», ймовірно, була створена для святкового ряду іконостасу і має історичне та художнє значення. Однак чергові торги також не відбулися через відсутність учасників. Покупців не знайшлося і на Volkswagen Transporter 2007 року, що належав Околотовичу, з початковою ціною 16 860 рублів.
Після невдалих торгів майданчик «БелЮрЗабезпечення» запропонував стягувачеві залишити непродане майно собі на рахунок погашення заборгованості з виконавчого провадження. Раніше влада також виставляла на продаж інші автомобілі, ікони і земельну ділянку, які належали священикові.
Продовжуються і спроби продати земельну ділянку Околотовича площею 0,12 га у селі Нова Миша Барановичського району. Раніше «Християнська візія» повідомляла , що ділянка з початковою ціною 6600 рублів виставляється на торги з лютого 2026 року, проте охочих придбати її не знаходилося. На жовтень 2026 року влада призначила вже шостий аукціон з продажу ділянки - з попередньою стартовою ціною 6600 рублів. Раніше «Християнська візія» також писала , що місцеві жителі відмовляють потенційних покупців від придбання ділянки, говорячи: «Це гріх — брати чуже».
Міжнародна адвокація та солідарність
2 вересня 2026 року відбулася зустріч білоруського журналіста та колишнього політв'язня Анджея Почобута з Папою Римським Левом XIV . Почобут розповів американській католицькій службі новин OSV News про те, що він попросив понтифіка благословити його сім'ю і Білорусь, а потім обговорив становище білоруських католиків з секретарем Ватикану у відносинах з державами архієпископом Полом Галлахером .
Він також закликав західних католиків не забувати про священиків і мирян, які залишаються за ґратами. «Я сподіваюся, люди пам'ятатимуть про долю священиків і мирян-католиків, які зараз страждають у в'язниці, і своїми молитвами покажуть, що їм не байдуже». Почобут розповів, що близько року провів в одиночній камері, а будь-які прояви підтримки сприймав як «протягнуту дружню руку» і нагадування, що ув'язнені не залишилися наодинці з «величезною машиною влади».
Говорячи про стан Католицької церкви, Почобут заявив, що «Польща і католицизм сприймаються тут як загроза», а тиск на католиків триває, незважаючи на заяви влади про добрі стосунки зі Святим Престолом. OSV News, у свою чергу, нагадує про витіснення з Білорусі польських священиків, кримінальне переслідування духовенства та втрату юридичного статусу поруч католицьких громад після обов'язкової перереєстрації.
4 вересня 2026 року білоруська журналістка Ганна Любакова зустрілася в Римі з секретарем Святого Престолу у відносинах з державами та міжнародними організаціями архієпископом Полом Річардом Галлахером . Майже годинна бесіда відбулася під час зустрічі нинішніх та колишніх учасників програми молодих лідерів Мюнхенської безпекової конференції.
Любакова розповіла Галлахеру про звільнення католицьких священиків у Білорусі, але звернула увагу на те, що одночасно відбуваються нові арешти, а політична криза продовжується. За словами журналістки, представник Ватикану добре знайомий із ситуацією в Білорусі і вважає, що вона погіршується. Він також знає про нещодавні аудієнції Анджея Почобута та Алеся Біляцького у Папи Лева XIV .
Інші щомісячні моніторинги на сторінці за посиланням .