У Киргизстані влада посилила тиск на громаду Церкви адвентистів сьомого дня «Справжня та вільна реформація» після арешту та депортації її пастора Павла Шрайдера. П'ятеро членів церкви провели більше трьох місяців у слідчому ізоляторі за звинуваченням у екстремізмі.

У результаті суд визнав їх винними, проте замість ув'язнення призначив їм грошові штрафи. Про це повідомляє правозахисна організація Forum 18.

Повідомляє Християнський Мегапортал inVictory

Йдеться про громаду, розташовану в селі Ленін Чуйської області, неподалік столиці країни Бішкека. Цей релігійний рух виник ще за радянських часів і відрізняється від всесвітньої Церкви адвентистів сьомого дня. Одна з його головних особливостей – пацифізм та відмова від військової служби з релігійних переконань.

Громада принципово відмовляється проходити обов'язкову державну реєстрацію. Через це її богослужіння вважаються незаконними згідно із законодавством Киргизстану.

У березні 2025 року районний суд заборонив діяльність церкви, визнавши її екстремістською організацією. Позов подали прокуратура та співробітники Державного комітету національної безпеки (ДКНБ). У серпні того ж року Верховний суд відхилив апеляцію громади, і заборона набула чинності. Після цього церква була змушена припинити богослужіння у своїй будівлі у селі Ленін.

Тиск на громаду посилився після арешту її керівника, пастора Павла Шрайдера, у листопаді 2024 року. Він народився у Киргизстані, але має російське громадянство. Суд у Бішкеку засудив його до трьох років позбавлення волі. У березні 2026 року Верховний суд замінив тюремне покарання штрафом. Проте 9 квітня співробітники спецслужб супроводили пастора до державного кордону та видворили його з країни.

Вже за чотири дні після депортації пастора слідчий Аділет Асанбаєв порушив нову кримінальну справу проти членів громади. Підставою стала доповідь підрозділу поліції щодо боротьби з екстремізмом та незаконною міграцією. Правоохоронці стверджували, що віруючі продовжували збиратися на богослужіння суботами у приватних будинках Бішкека та прилеглих населених пунктів.

За даними Forum 18, слідство використало прослуховування телефонних розмов, відеоспостереження та інші методи стеження. 6 червня поліція провела обшуки у десяти будинках членів церкви. Співробітники правоохоронних органів вилучили релігійні книги, внутрішні документи громади та мобільні телефони.

Особливу увагу слідчі приділили пацифістським переконанням віруючих. Державна експертна служба при Міністерстві юстиції вивчила вилучену релігійну літературу та дійшла висновку, що вона нібито закликає до непокори владі. Зокрема, експерти вказали на вчення церкви про відмову від військової служби.

Один із державних експертів процитував книгу, вилучену під час обшуків: «перебуваючи в армії, людина не може одночасно залишатися вірною своїй вірі та наказам начальства».

17 червня суд відправив під варту п'ятьох членів громади: Євгена Журавського, Ігоря Козлова, Сергія Козлова, Ольгу Селову та Валерію Янцен. Їм звинуватили у виготовленні та розповсюдженні екстремістських матеріалів за попередньою змовою. За цією статтею їм загрожував до семи років позбавлення волі. Євгена Журавського також звинувачували в організації релігійних зборів у приватних будинках.

Прокуратура вимагала для обвинувачених тюремного ув'язнення, проте суди у серпні та вересні перекваліфікували звинувачення на участь у діяльності забороненої екстремістської організації.

У результаті всіх п'ятеро було визнано винними, але отримали лише грошові штрафи. Ольгу Селову 18 серпня оштрафували на 20 тисяч сомів (близько 229 доларів) та звільнили з-під варти. 9 вересня такий самий штраф призначили Ігорю Козлову. Євгена Журавського оштрафували на 10 тисяч сомів (близько 115 доларів) та також звільнили.

У середині вересня суд ухвалив вирок Валерії Янцен. Її родичі відмовилися повідомляти подробиці справи, побоюючись можливих репресій з боку влади. Останнім, 28 вересня, було засуджено Сергія Козлова. Йому призначили штраф у розмірі 20 тисяч сомів і звільнили після більш ніж трьох місяців утримання під вартою.

Таким чином, жоден із п'ятьох віруючих не отримав тюремного терміну, якого домагалася прокуратура. Однак усі вони підписали зобов'язання не залишати місця проживання на час оскарження вироків у Бішкецькому міському суді.

Рішення суду викликало невдоволення слідчого Аділета Асанбаєва, який хотів добитися суворішого покарання для членів громади. У розмові з Forum 18 13 жовтня він заявив: «Якби це залежало від мене, я залишив би їх у в'язниці. Але суд вирішив звільнити їх, хоч і призначив штрафи».

При цьому представники державних органів не пояснили, як пацифістські переконання християн чи читання релігійної літератури можуть вважатися екстремізмом.

Голова Первомайського районного суду Чингизбек Бердимуратів відмовився коментувати причини, з яких віруючих оштрафували, а не виправдали. Він заявив Forum 18, що ніхто не має права вимагати від суддів пояснень щодо конкретних справ, і попередив, що втручання у судову діяльність переслідується згідно із законом.

Представники ДКНБ та Національного агентства у справах релігій також відмовилися відповідати на запитання правозахисників та перенаправили їх до Міністерства закордонних справ.

Правозахисна організація Forum 18 продовжує стежити за ситуацією з релігійною свободою у Киргизстані.

За матеріалами Christian Daily