Міністерство економіки України підготувало перший проект закону, який має врегулювати проходження альтернативної служби для громадян, які, за релігійними переконаннями, відмовляються від використання зброї.
Про це в інтерв'ю виданню «Главком» повідомив голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.
Чинне законодавство про альтернативну службу було прийнято ще 1991 року і розраховане виключно на мирний час, тому воно не відповідає сучасним реаліям мобілізації. Новий документ має створити правовий механізм для тих, хто готовий виконувати обов'язок перед державою іншим способом, ніж безпосередня участь у бойових діях зі зброєю в руках. За словами Єленського, це стосується, зокрема, представників релігійних громад, таких як Свідки Єгови, які історично зазнавали репресій за свою позицію.
Щоб запобігти масовим зловживанням правом на ухилення від мобілізації, законопроект передбачає механізм перевірки щирості переконань особистості. Згідно з рекомендаціями Європейського суду з прав людини, держава має право оцінювати глибину релігійних поглядів претендентів. Процедуру такої перевірки згодом затвердить Кабінет Міністрів, а до складу спеціальних комісій планується залучити психологів, релігієзнавців та представників церков.
Передбачається, що умови альтернативної служби будуть більш обтяжливими за звичайну військову службу. Зокрема, йдеться про більш тривалий термін виконання обов'язків та залучення до робіт з відновлення країни після завершення військового стану. У той же час уряд розглядає можливість переходу з військової на альтернативну службу в окремих випадках, однак кожен такий запит буде проходити ретельний індивідуальний розгляд.
Законопроект очікує складний шлях погоджень та громадських обговорень, оскільки питання балансу між правом на свободу совісті та потребами оборони є вкрай чутливим. Раніше до вирішення цієї дилеми приєднався Конституційний Суд України, який звернувся до Венеціанської комісії. У відповідь європейські експерти підтвердили, що право на відмову від військової служби за переконаннями є частиною свободи думки, совісті та релігії, проте його реалізація під час війни потребує чіткого законодавчого врегулювання.