15–16 жовтня 2026 року в Києві відбувся ІІІ Капеланський форум, який об'єднав понад 300 учасників з різних напрямків капеланського служіння. Військові капелани, їхні помічники, капелани добровольці та церковні служителі обговорювали сучасні виклики духовної підтримки українських захисників,
розвиток військового капеланства та важливість взаємодії між церквами, військом та державою.
Організатором заходу виступила Рада Євангельських Протестантських Церков України (РЕПЦУ) . Про проведення форуму та його основні події повідомила Служба військового капеланства Збройних Сил України.
Молитва та пам'ять про загиблих захисників
Форум розпочався із спільної молитви та пам'яті українських військовослужбовців, які загинули, захищаючи Україну.
Ця частина зустрічі нагадала про ціну війни та особливу відповідальність капеланів, які супроводжують військових у найскладніші моменти їхнього життя.
Учасники мали можливість спільно молитися, спілкуватися та підтримувати один одного, об'єднуючись навколо спільних цілей – служіння українським захисникам.
Особливим моментом стали молитви та благословення єпископів та пасторів військових капеланів, які несуть служіння серед військовослужбовців.
Розвиток військового капеланства в Україні
До учасників форуму звернулися представники релігійних організацій, державної влади, військового командування та керівники служб військового капеланства.
Одним із спікерів став начальник Служби військового капеланства Збройних Сил України полковник Олександр Вовкотеча.
Він представив своє бачення сучасного стану та перспектив розвитку капеланської служби у Збройних силах України.
Участь представників військового керівництва та церковних об'єднань показала важливість взаємодії між державними структурами та релігійними організаціями у сфері духовної підтримки військовослужбовців.
Під час повномасштабної війни військове капеланство набуло особливого значення, адже захисники України потребують не лише матеріального забезпечення та медичної допомоги, а й духовної опори.
Капеланське служіння – більше, ніж присутність поряд
Військові капелани супроводжують українських захисників у складних обставинах, допомагають долати духовні та моральні випробування, підтримують при переживанні втрат та кризових ситуацій.
Важливою складовою такого служіння є готовність вислухати військовослужбовця, підтримати його та допомогти знайти внутрішні сили для подальшого виконання обов'язків.
У Службі військового капеланства ЗСУ зазначають, що сильне капеланство визначається не лише фізичною присутністю служителя поруч із військовими.
Не менш важливими є його здатність почути людину, надати духовну підтримку у важкі хвилини та допомогти зберегти внутрішню стійкість.
Саме ці аспекти набувають особливого значення в умовах тривалої війни, коли військовослужбовці постійно стикаються з небезпекою, втратами та психологічним навантаженням.
Форум став простором єдності та взаємної підтримки
III Капеланський форум створив можливість зустрічі військових капеланів, добровольців та церковних служителів, які працюють у сфері духовної опіки військовослужбовців.
Захід об'єднав спільну молитву, навчання, обмін досвідом та спілкування між представниками різних напрямків капеланського служіння.
Такі зустрічі допомагають зміцнювати взаємодію між капеланами та формувати загальне розуміння завдань, що стоять перед ними в умовах війни.
Служба військового капеланства ЗСУ висловила подяку Раді Євангельських Протестантських Церков України за організацію форуму та створення простору для єдності, навчання, молитви та взаємної підтримки.
Духовна підтримка захисників залишається важливим служінням Церкви
Участь понад 300 капеланів та служителів показала масштаб капеланського служіння та зацікавленість у його подальшому розвитку.
Для євангельських церков України підтримка військовослужбовців – один із важливих напрямів практичного служіння в умовах війни.
Капелани допомагають захисникам не залишатися наодинці зі своїми переживаннями, підтримують їх у складних життєвих обставинах та надають можливість отримати духовну допомогу.
III Капеланський форум у Києві став нагадуванням про те, що турбота про українських військових охоплює не лише фізичні потреби, а й духовний стан людини.
Співпраця між капеланами, церквами та військовим керівництвом залишається важливою складовою цієї підтримки.
