Капеланські команди періодично вирушають у тижневі місії на схід України, де в місцевих шпиталях служать пораненим: підтримують словом, молитвою, простим спілкуванням.

Повідомляє Всеукраїнський Собор

Паралельно в Києві та навколишніх громадах триває служіння родинам загиблих — пасторське супроводження, спільні зустрічі, участь у їхньому повсякденному житті.

Окремий напрям — відвідування поранених у київських госпіталях та лікарнях. Тут особливо важливо просто бути поруч: вислухати, помолитися, засвідчити віру в Того, Хто не залишає в горі, пише svitogliad.com.

Ще один важливий аспект служіння — участь у похованнях полеглих Героїв. Підтримка родин у цей час не закінчується прощальним словом. Це глибоке, служіння честі, поваги та надії, яке показує: жертва не забута, а біль не знехтуваний.

Дякуємо церквам, які постійно долучаються до цього служіння з посвятою і жертовністю: «Алмаз» м. Київ, ІБЦ, «Дім Євангелія» м. Вишневе, а також громади сіл Калинівка (Броварський р-н), Бузова, міста Гостомель та інші. Саме завдяки таким спільнотам це служіння не зупиняється.

Капеланське служіння — це не про окремі акції чи разові добрі справи. Це про системну присутність, про постійну роботу серця.

Нині є гостра потреба в тому, щоб більше церков і окремих братів і сестер долучалися до цієї справи. Не лише в Києві, а й по всій області.

Молимося про це — і закликаємо долучитися до молитви:

• щоб Господь пробуджував серця до участі в служінні військовим, їхнім родинам, пораненим, родинам загиблих воїнів;
• щоб розширювалася географія цього служіння в Київській області — зараз воно зосереджене переважно в столиці та найближчих громадах;
• щоб зростала регулярність і сталість у роботі капеланських команд, аби це служіння не залишалося «періодичними акціями», а стало невід’ємною частиною церковного життя.

Кожен може бути поруч — через молитву, участь чи підтримку. Служи там, де ти є. Будь відповіддю на чиюсь молитву.

Джерело: svitogliad.com