«Майже у кожній церкві свято. Хрестяться навіть у в’язницях та колоніях», – розповідає один із служителів Рівненського обласного об’єднання, брат Дмитро. Мова про святі водні хрещення, які євангельські віруючі практикують у своїх громадах.

Літо 2025 року є особливим для євангельських церков Рівненщини, адже в цей період десятки людей у різних селах і містах регіону прийняли водне хрещення, уклавши заповіт із Богом. Ця урочиста подія, яка відбулася в таких населених пунктах, як Новорічиця, Молодаво, Корнин, Здолбунів, Рівне, Дубно, Іллін, Сарни, Костопіль, Вараш, Клевань та інших, зібрала сотні вірян, служителів і гостей, які разом святкували приєднання нових членів до Церкви.

Протягом червня та липня сотні братів і сестер приєдналися до церков через водне хрещення:

•             29 червня у с. Новорічиці — 36 охрещених; у с. Корнин — ще 4; у с. Молодаво — 2; у церкві «Святої Трійці» — 32. У спільному служінні церков сіл Рафалівка, Полиці та Велихів — 11 охрещених.

•             6 липня в м. Здолбунів — 4 нових члени церкви; у с. Довговоля — 6; у ще одній церкві, зокрема з участю людей із с. Панталія — 8 охрещених.

•             13 липня — масове хрещення в церкві с. Іллін (разом із церквами з Бугрина, Бабина, Новоставців і Воскодавів) — 12 осіб. У с. Антонівка — 5, у с. Чаква — 3. У м. Дубровиця — 12. У м. Сарни — 26. У м. Костопіль — 14. У м. Вараш (церква «Благодать») — 34. У смт Клевань і сусідніх селах — ще 14. У с. Мирогоща — 3.

•             20 липня: у с. Довгошиї — 5, у с. Пітушків — 2, у с. Радивилів — 1, у с. Зарічне — 1, у с. Пляшева — 2. У с. Висове — 13, у с. Злазне — 3.

•             27 липня: у с. Кідри — 26; у с. Біла Криниця — 5; у с. Радове та Кухітська Воля — 20 (на березі озера); у с. Яполоть, Перетоки та Збуж — 8; у с. Старе Село та Єльне — 23; у с. Олександрія — 8.

•             Особливим стало хрещення у виправній колонії №76, де троє братів увірували й уклали завіт з Богом, засвідчуючи, що Божа благодать сягає навіть за в’язничні мури.

За підсумками липня, понад 250 людей різного віку та з різних куточків області уклали заповіт з Господом і приєдналися до помісних церковних громад. Це справжнє свято віри та свідчення живого християнства в регіоні!

***

Служіння водного хрещення зазвичай супроводжується молитвами, співом, проповідями та радісною атмосферою. У Рівненській області такі події часто відбуваються на природі – біля озер чи річок, як, наприклад, на березі Острівського озера в селі Радове. Участь у цих зібраннях беруть не лише місцеві громади, а й служителі з інших церков. Часто хрещення супроводжуються співом християнських гуртів, що додає ще більше урочистості.

Під час обряду людина занурюється у воду пастором або служителем церкви після того, як підтверджує свою віру. Це момент великої радості не лише для того, хто хреститься, а й для всієї громади, яка підтримує нового члена Церкви Христової.

Для багатьох, хто далекий від церковного життя, хрещення водою може здатися лише цікавим ритуалом. Насправді ж, це глибоко символічний і важливий крок у житті віруючої людини, який заповідано самим Господом і практикувався ще в першоапостольській Церкві.

Є принаймні чотири причини, чому віруючі й досі виконують цю священнодію. Вода з давніх-давен символізує чистоту. Хрещення – це зовнішній акт, який показує внутрішню зміну в людині. Як людина виходить з води, так вона виходить зі старого гріховного життя.

Занурення у воду – це образ смерті для старого способу життя, для гріха. Вихід із води – це образ воскресіння для нового життя з Христом, вірності Йому. Це нагадування про смерть і воскресіння Ісуса (до Римлян 6:3-4).

Хрещення – це не таємний обряд. Це сміливе і публічне проголошення своєї віри перед церквою і світом. Людина каже: «Я – з Христом! Я Його послідовник!» Це крок послуху Божій заповіді (Матв. 28:19-20). Він базується на біблійному вченні, зокрема на словах Ісуса Христа: «Хто увірує й охреститься, буде спасенний» (Марка 16:16). «Хто визнає Мене перед людьми, – сказав Христос, – того і Я визнаю перед Отцем».

Через хрещення людина офіційно приєднується до місцевої громади віруючих – Церкви. Це не формальність, а урочисте входження у велику духовну сім’ю.

 

Так, і у виправній колонії №76 троє людей уклали заповіт із Богом, демонструючи, що віра може змінити життя в будь-яких обставинах.

Проте варто розуміти, що хрещення – це не фініш, а старт. Це урочистий початок свідомого християнського життя, життя у вірі, молитві, служінні Богу та людям. Початок нового життя в Христі, де людина бере на себе відповідальність бути світлом і сіллю для світу, жити правдиво, з вірою та надією. У наш час, коли багато хто втрачає орієнтири, такі події є свідченням того, що віра жива, вона змінює людей, громади й цілі міста.